ДЕНЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО СТРЕС
Стрес (від англ. Stress – напруга, тиск) – неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.
Для початку слід зазначити: незважаючи на те, що поняття ″стрес″ викликає в більшості людей негативні асоціації, він може бути нешкідливим для нашого організму. До того ж – корисним! Стрес необхідний нам для виживання, для адаптації. Саме механізми реакції на стрес, які закладені в нашому організмі, і допомагають нам знаходити вихід зі складних ситуацій, придумувати вирішення проблем, пристосуватися до нових змін. А от як саме стрес впливає на імунітет, залежить, передусім, від його інтенсивності та тривалості. В цілому, розрізняють два види стресу: гострий, або еустрес, та хронічний, його ще називають дистресом. Еустрес – це свого роду ″хороший″ стрес. Він активізує функціональні резерви організму, сприяє адаптації та, врешті-решт, ліквідації самого стресу. Еустрес нетривалий, завдяки чому організм активує свої системи для ″збереження життя″, але не встигає їх вичерпати, тому згубного впливу еустрес не завдає. Дистрес – це ″шкідливий″ стрес, внаслідок якого вичерпуються захисні сили організму та зриваються механізми адаптації, організм слабшає, що призводить до розвитку різних захворювань, це може призвести до розвитку: інсульту; захворювань шлунково-кишкового тракту; порушень сну; імпотенції та інших розладів; прискорення старіння, різкого погіршення стану волосся, шкіри, нігтів; появи серцево-судинних захворювань; виникнення деяких шкірних захворювань, наприклад екземи; онкозахворювань. Дуже важливо навчитися регулювати рівень стресу в межах вашої можливості витримувати його, відновлюватися після виснаження від стресу й звертатися до спеціалістів, якщо не можна самостійно справитися з наслідками сильного чи тривалого стресу.
Симптоми стресу – сильна стомлюваність, неуважність, дратівливість, агресія, тривожність, зайве занепокоєння, безпричинні страхи, розлади пам’яті, регулярні фізичні недуги, складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними, відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі, відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві. Варто враховувати, що надто сильний стрес завдає шкоди нашому здоров’ю та стосункам.
Щоб опанувати стрес необхідно – достатньо відпочивати; спілкуватися та проводити час із родиною та друзями; обговорювати проблеми із тим, кому довіряєте; займатися тим, що допомагає розслабитись; займатись робити фізичні вправи. НЕ варто вживати алкоголь або інші психоактивні речовини, не курити. Не соромтесь плакати! Наш організм однаково реагує на фізичний та душевний біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих факторів, зменшує ймовірність нервових розладів. Спробувати виробити корисні звички. Починати свій ранок з ложки меду, розведеної у склянці теплої води, або води з лимоном, а також намагатися вживати «сонячні продукти» а саме овочі та фрукти. Щовечора робити вправи для розслаблення м’язів плечового поясу, розминати м’язи плечей, шиї, розтирайте руки, ноги. Заспокоювальне дихання декілька разів на день вдихаємо носом, видихаємо ротом (видих має бути довший за вдих). Обмежувати кількість інформації, особливо негативного характеру.
Важко дотримуватися звичного ритму життя коли вся наша країна живе, м’яко кажучи, у стресі. Проте, дбати про себе варто. Сьогодні це не розкіш, а необхідність. Дуже часто вирішення складної задачі досягають саме ті, хто вчасно звернувся за допомогою.
